Мальтійське водосховище, також відоме як Мальтійське озеро, є штучною водоймою, розташованою на правому березі річки Варта, є доказом людської винахідливості та центром рекреаційних заходів, пише сайт poznan-name.eu. Його багата історія про перетворення з місця відпочинку на міжнародний спортивний об’єкт пропонує погляд на минуле Познані.
Виникнення та назва
Коріння Мальтійського водосховища пов’язане з його тезкою – Орденом Мальтійських лицарів. Однак офіційно водосховище отримало цю назву в 1974 році. Земля, яку він займає, колись була власністю церкви Святого Іоанна Єрусалимського, де розміщувалася комендатура ордену. Під час прусського поділу ця територія стала улюбленим місцем відпочинку польських мешканців Познані. Відсутність німецьких поселень на правому березі річки Варта в поєднанні з історичним значенням місцевості приваблювала сюди мандрівників. Почала формуватися концепція культурного парку, яку відстоював отець Станіслав Лукомський, що врешті-решт призвело до створення у 1917 році Комітету з розбудови Національного парку.
Відкладені та воскреслі мрії
Початкові плани того, що стало Мальтійським водосховищем, були розроблені Адамом Балленштедтом у 1919 році і передбачали створення розлогого парку. Однак ці амбітні плани так і не були повністю реалізовані. У 1930-х роках конкурс на розширення міських зелених насаджень у Познані розпалив новий інтерес до цієї території. Проект Східного парку, площею 118 гектарів, пропонував переосмислення Національного парку Балленштедта і передбачав будівництво штучної водойми для веслування та плавання. Проте Велика депресія та подальше німецьке вторгнення зупинили ці розробки.
Під час Другої світової війни німецька окупаційна влада продовжила деякі роботи, розпочаті поляками, хоча й без урахування майнових складнощів та із застосуванням примусової праці. Після війни, з 1947 року, будівництво відновилося за допомогою молодих людей, відомих як “польські сервісні хаффлпафці”. Мальтійське водосховище було офіційно введено в експлуатацію в 1952 році завдяки відданості справі таких людей, як Ян Дескур.
Від заснування до ревіталізації
Водосховище Мальта швидко завоювало популярність серед мешканців Познані та міжнародної веслувальної спільноти. Міжнародні змагання розпочалися вже у 1952 році, і об’єкт приймав різні європейські чемпіонати з веслування на каное та байдарках, а також чемпіонати світу з веслування на моторних човнах. До 1979 року водосховище слугувало серцем водних видів спорту в Польщі.
Однак з часом водосховище зіткнулося з проблемами, зокрема забрудненням від місцевих заводів та зменшенням глибини. Комітет з реконструкції Мальти на чолі з президентом Анджеєм Вітуським розпочав роботу з відродження у 1981 році.
Унікальна водойма
Мальтійське водосховище має унікальний характер як одне з небагатьох у Польщі, яке було повністю осушене п’ять разів протягом тридцяти років, причому кожне осушення супроводжувалося детальним вимірюванням біомаси. Його іхтіофауна сформувалася завдяки зарибленню та завезенню риби зі Сважендзького озера. У 1992 році в ньому мешкало двадцять видів риб, включаючи окуня, судака, щуку, вугра та йоржа. Додаткові види були завезені в 1993 році.
Озеро також має екологічне значення, оскільки в ньому ростуть рідкісні зелені водорості, відомі під назвою диптерокарп коп’євидний (Ulva flexuosa subsp. pilifera). Це свідчення тонкого балансу між людським відпочинком та збереженням навколишнього середовища.
Таким чином, історія Мальтійського водосховища – це дивовижний шлях від місця відпочинку до спортивного об’єкта світового рівня. Його трансформації, виклики та тріумфи демонструють великий вклад в історію Мальтійського ордену.