Дамби та водосховища, що розташовані в Познані, часто називають унікальними природними об’єктами. Вони відомі своєю історією, побудовою та неповторною красою. Проте найголовнішим все ж таки вважається те, що ці гідротехнічні споруди відіграють ключову роль у регулюванні водних ресурсів регіону. Загалом дамби та водосховища міста гарантують безпеку від паводків, а також безперебійне водопостачання для місцевого населення та підприємств. Детальніше на poznan-name.eu.
Мальтанське водосховище
Мальтанське водосховище (або як його ще називають Мальтанське озеро) – це штучна водойма, що розташована на правому березі Варти. Утворилася вона в результаті перегородження річки Цибіни, а в експлуатацію її було введено у 1952 році.
Мальтанське водосховище займає площу 67,5 га, що робить його найбільшою штучною водоймою в місті. Довжина водосховища становить близько 2,2 км, а середня глибина – понад 3,13 м.
Назва водойми доволі символічна, адже тісно пов’язана з Мальтанським рицарським орденом. На тому місці, де зараз розташоване водосховище, колись стояв храм святого Йоанна Єрусалимського. А якраз за його огорожею й знаходилася комендатура цього ордену.
Раніше водойма була центром численних подій, міжнародних конкурсів та чемпіонатів з різних водних видів спорту. До прикладу, Мальтанське водосховище було обрано місцем проведення Чемпіонату світу з веслування у 1990 році. Через це у 1987-1990 роках вздовж водойми було споруджено спеціальну водну дорогу світового класу. Але цей період закінчився, адже Мальтанське водосховище втратило свою цінність та обміліло. Крім того, через те, що місцеві промислові заводи почали скидати туди відходи, вода стала надзвичайно брудною. Серед наших сучасників Мальтанське водосховище залишається популярним виключно через свою природну красу, яка здатна потішити око.
Озеро Русалка
Наприкінці 1800-х років на місці озера Русалка було побудовано невелику трапецієподібну споруду, що стала елементом фортифікацій Познанської фортеці. Називали її Батареєю Богданки. Поруч зі спорудою знаходилися табори ромів та сміттєзвалище.
Озеро було створене у 1941-1942 роках під час німецької окупації Польщі шляхом штучного затоплення водами з річки Богданка. Загалом цей процес зайняв 16 місяців. Виконувати цю важку роботу німці примушували євреїв, які були в’язнями трудових таборів, що знаходилися в Познані. Для ущільнення дна використовувалися надгробки з ліквідованої синагоги та єврейського цвинтаря на вулиці Глоговській. Озеро мало стати родзинкою рекреаційного комплексу Гольнауер Фолькспарк. Проте через погіршення ситуації окупаційна влада не змогла реалізувати всі свої плани.
Згодом, а саме у 1960 році, на одному з берегів озера Русалка було побудовано оздоровчий центр. Відтоді містяни приїжджають до озера, щоб оздоровитися, відпочити та зайнятися водними видами спорту. А на протилежному від оздоровчого центру боці розташоване місце, де мешканці Познані залишають квіти в пам’ять жертв, які були вбиті нацистами біля озера Русалка.
Місцевий журналіст Кшиштоф М. Казмерчак озеро Русалка називає місцем страти. У зв’язку з цим він вважає, що до водойми варто ставитися з повагою, як до історичної пам’ятки.
Озеро Ковальське
Неподалік від Познані, а саме за 20 кілометрів від міста, знаходиться один із ключових водних об’єктів регіону – озеро Ковальське, площа якого складає 203 га.
Озеро Ковальське утворилося внаслідок спорудження земляної дамби на річці Головна. До створення водосховища тут уже існувало природне озеро з тією ж назвою, але його площа становила всього лише 29 га. Основна дамба водосховища розташована біля села Барцинек, а додаткова знаходиться в селі Єжиково. Нашим сучасникам ця інфраструктура дозволяє регулювати рівень води у східній частині водойми.
Озеро Ковальське було створене для того, щоб забезпечувати системи зрошення полів у регіоні достатньою кількістю води. Однак із часом його функції значно розширилися, і тепер воно більше відоме як популярне місце відпочинку. Навколо озера розташовані рекреаційні ділянки, зокрема у вищезгаданих селах Барцинек та Єжиково. Тут знаходяться пляжі, місця для кемпінгу та прогулянок. Одним із найулюбленіших занять мешканців Познані на озері є рибальство, адже у водоймі водяться такі риби як лящі, коропи, ліні та судаки.
Пляж у Крижовниках
Пляж у Крижовниках – це ще одна штучна водойма на околиці Познані, що з року в рік дивує місцевих жителів своєю неповторною красою. Утворилася вона на місці колишнього кар’єру внаслідок затоплення водою з озера. Отже, виходить, що спочатку ця територія використовувалася для промислових потреб, однак з часом кар’єр вийшов з експлуатації, і його почали затоплювати водою. Це могло статися внаслідок природних процесів, коли підземні води наповнили кар’єр, а також можливих навмисних дій для створення штучного водоймища. Це популярне місце відпочинку стало важливим туристичним об’єктом у регіоні. Озеро знаходиться в західній частині Познані, поруч з районом Крижовники, і є частиною зони відпочинку. І хоч у різних джерелах інформація про площу і глибину водосховища суттєво відрізняється, озеро має достатньо великий розмір для забезпечення комфортного відпочинку містянам та гостям Познані. На території водосховища працюють численні бази відпочинку, тому тут є облаштовані пляжі для купання. Це робить водойму дуже привабливою в літній період. Також озеро активно використовується для водних видів спорту, таких як вітрильний спорт, плавання та риболовля.
Озеро Стшешинське
Озеро Стшешинське розташоване на території Познанського поозер’я. Воно є тим самим джерелом річки Богданка, що утворює головну вісь так званого західного зеленого клину міста Познань. Єдиною притокою, що живить озеро, є Рів Злотницький. Він осушує прилеглі сільськогосподарські території, забудовані населені пункти та громади. Лінія берега вздовж озера має довжину 4,5 км. Притаманна зона водосховища має площу 133 га, з яких близько 60% займають ліси, а 35% – орні землі та луки. Серед наших сучасників майже вся територія навколо озера використовується виключно для відпочинку.
Біля водосховища знаходиться декілька пляжів: трав’янисто-піщаний та міський пляж Стшешинек. У розпал сезону обидва пляжі можуть вмістити понад 700 осіб. У зв’язку з цим в купальний сезон озеро охороняється рятувальниками й регулярно контролюється санітарно-епідеміологічним інспекторатом Познані.
За всю історію свого існування водосховище неодноразово переживало кризові періоди. Так, до прикладу, у 1994 році води озера Стшешинського були віднесені до II класу чистоти. А ось вже навесні 2011 року було зафіксовано приплив великої кількості мінеральних забруднювачів, в складі яких знайшли нітрати та фосфати. Було визначено, що потрапили до води вони через Рів Злотницький. Забруднення спричинило різке погіршення якості води та низку інших явищ, які свідчили про деградацію екосистеми озера. Незворотну шкоду водосховищу нанесли масова загибель риб, цвітіння водоростей, зникнення кисню в озері, запах сірководню і т. д. У результаті пляж фактично не працював, тому почалися численні протести та мітинги місцевих мешканців і організацій, зацікавлених у причинах таких раптових змін якості води озера.
Джерела:
