Park Cytadela

Park Cytadela — сто гектарів парку на найбільшому артилерійському форті Європи ХІХ століття

На Wzgórze Winiarskie, за чверть години пішки на північ від Stare Miasto, лежить найбільший парк Познані. Під його газонами, валами й алеями схований Fort Winiary — ядро прусської Twierdza Poznań, а в лютому 1945 року останній осередок опору німецького гарнізону. Сьогодні тут бігуни минають цегляні каземати, діти з’їжджають трав’янистими схилами колишніх валів, а сто дванадцять безголових чавунних постатей Magdalena Abakanowicz ідуть луками в бік, якого ніхто не знає. Це парк, який водночас відпочиває й пам’ятає.

Родзинки

• Nierozpoznani Магдалени Абаканович — 112 безголових чавунних фігур заввишки близько двох метрів, розставлених на відкритій луці й відкритих у 2002 році до 750-річчя Познані.
• Cmentarz Bohaterów Radzieckich — найбільший некрополь парку, де спочивають 5828 солдатів Червоної армії, зокрема 263 офіцери, що загинули в боях за місто взимку 1945 року.
• Cmentarz Wojenny Wspólnoty Brytyjskiej — закладений у липні 1925 року, з похованнями 169 британців, двох канадців, двох австралійців і одного солдата з Південної Африки, здебільшого полонених Першої світової війни, які померли в німецькому полоні.
• Cmentarz Bohaterów Polskich — три тераси, впорядковані 1945 року на площі 0,27 гектара, зі 120 індивідуальними могилами, серед них 82 могили cytadelowców і квартал тринадцяти жертв Poznański Czerwiec 1956.
• Muzeum Uzbrojenia і Muzeum Armii „Poznań” — два відділи Wielkopolskie Muzeum Niepodległości, розміщені в оригінальних фортечних спорудах; перед Muzeum Uzbrojenia стоїть просто неба експозиція важкої техніки.
• Збережені споруди Fortu Winiary — ділянки сухого рову завширшки від 6 до 32 метрів і завглибшки близько 7 метрів, мури завтовшки від 1,3 до 1,8 метра, капоніри та рештки кавальєра.

Що всередині

Cytadela — це не один парк, а кілька водночас: ландшафтна композиція шістдесятих років, пам’ятка оборонної архітектури й розлоге військове кладовище. Сто гектарів дозволяють кожному з цих світів існувати окремо, а перехід між ними займає кілька хвилин.

• Розарій у північній частині парку, засаджений кущовими та клумбовими сортами, найефектніший з червня по вересень.
• Dzwon Pokoju i Przyjaźni — інсталяція, відлита з гільз, один із символів повоєнної фази парку.
• Меморіальний пам’ятник, що височіє над цвинтарними терасами біля головного входу з півдня, з монументальними сходами вниз по схилу.
• Занедбаний амфітеатр у східній частині комплексу, який заростає й саме тому дуже фотогенічний.
• Широкі луки, дитячі майданчики, вигул для собак і мережа асфальтових та ґрунтових алей загальною довжиною понад десяток кілометрів.
• Старі насадження, висаджені в 1963–1970 роках на руїнах форту: клени, ясени, дуби, берези й сосни, які сьогодні утворюють суцільний зрілий намет крон.

Чим зайнятися і для кого

• Бігуни — горбистий рельєф колишніх валів дає посеред міста справжні підйоми; щосуботи вранці тут відбувається безкоштовний parkrun на п’ять кілометрів.
• Родини з дітьми — трав’янисті схили укріплень узимку стають природними гірками, влітку місцем для пледа й повітряного змія, а майданчики розкидані так, щоб можна було ходити від одного до іншого.
• Прихильники військової історії — два музеї плюс читомі просто в рельєфі сліди рову, бастіонів і равелінів дозволяють відтворити план форту навіть без екскурсовода.
• Фотографи — Nierozpoznani на світанку й надвечір, коли фігури кидають сто дванадцять довгих тіней, — один із найчастіше знятих кадрів міста.
• Велосипедисти — тверді алеї сполучають південні входи з районом Winogrady, тож парк буває щоденним маршрутом, а не лише метою прогулянки.
• Ті, хто шукає тиші й зосередження — цвинтарні квартали в західній частині відсунуті від головних пішохідних потоків і лишаються найтихішим місцем усього комплексу.

Як дістатися і практичне

Парк розташований у дільниці Stare Miasto, одразу на північ від центру, і межує з півночі з житловими районами Winogrady. Трамваї маршрутів 4, 8 і 17 зупиняються за кілька хвилин ходьби від південних входів, лінії 12 і 14 обслуговують північний бік, а автобуси 51, 60, 63, 67, 74, 83 і 90 підвозять до вузла біля підніжжя південного схилу. Від станції Poznań Główny найпростіше доїхати трамваєм з однією пересадкою — приблизно чверть години, а від Stary Rynek пішки виходить хвилин двадцять. Парк відкритий, неогороджений, вхід безкоштовний, доступний цілодобово, хоча освітлені лише головні алеї. Музеї працюють за власним сезонним графіком і мають окремі квитки, як і тимчасові виставки. На спокійний обхід усієї Cytadeli разом із цвинтарями й скульптурами варто закласти від двох до трьох годин; сама прогулянка до Nierozpoznanych і назад — близько години.

Коли відвідати

Навесні, у квітні й травні, схили колишніх валів вкриваються анемонами й первоцвітом, а ще рідке листя відкриває форму укріплень краще, ніж будь-якої іншої пори року. Влітку сто гектарів працюють як кондиціонер: навіть у спеку в тіні старих дерев відчутно прохолодніше, цвіте розарій, а вечори належать бігунам і пікнікам. Осінь — найсильніший сезон Cytadeli: клени й дуби спалахують над чавунними фігурами, а листопадові поминальні дні заповнюють цвинтарі тисячами лампадок, що надвечір дає видовище, яке важко забути. Узимку, коли випаде сніг, трав’янисті укоси перетворюються на найкращі природні гірки для санчат у місті, а безлисті алеї відкривають панораму на Ostrów Tumski й висотки Piątkowa.

Цікаво знати

Будівництво Fortu Winiary розпочали 23 червня 1828 року за проєктом майора Johanna Leopolda Ludwiga von Brese (1787–1878), згодом von Brese-Winiary, який уперше застосував тут так звану новопрусську фортифікаційну систему. Детальні плани затвердили 21 лютого 1829 року, казарми ядра завершили в грудні 1834 року, а остаточної форми — з трьома бастіонами й чотирма равелінами з півночі та чотирма самостійними редутами з півдня, при зовнішньому периметрі близько трьох кілометрів — форт набув у сімдесятих роках ХІХ століття. У 1834 році тут стояли три піхотні батальйони. Під час облоги Познані, що тривала з 24 січня до 23 лютого 1945 року, Cytadela стала останнім осередком опору Festung Posen: гарнізон, що налічував за оцінками від 15 до 20 тисяч солдатів, очолював спершу генерал Ernst Mattern, а з 28 січня генерал Ernst Gonell, який після капітуляції наклав на себе руки. Форт узяли 23 лютого 1945 року після кількаденного штурму частин 8-ї гвардійської армії генерала Василія Чуйкова. Радянські втрати в боях за місто оцінюють приблизно в п’ять-шість тисяч загиблих, з німецького боку полягло понад п’ять тисяч солдатів, а понад сімнадцять тисяч потрапили в полон; місто було зруйноване приблизно на 55 відсотків. У штурмі брали участь польські добровольці, яких згодом назвали cytadelowcy — загинуло близько ста, 82 мають індивідуальні могили на середній терасі. 21 липня 1946 року біля підніжжя Cytadeli публічно стратили Arthura Greisera, намісника Кraju Warty. У 1950–1958 роках форт систематично розбирали, а цеглу вивозили на відбудову Варшави й самої Познані. Парк упорядкували в 1962–1970 роках, спершу під назвою Park-Pomnik Braterstwa Broni i Przyjaźni Polsko-Radzieckiej; 28 листопада 2008 року комплекс визнали Pomnikiem Historii.

Поради відвідувачу

• Починайте з південного входу й ідіть угору: тоді ви заходите через цвинтарні тераси й пам’ятник, і лише потім перед вами відкривається лука з Nierozpoznanymi — послідовність, яка сама розповідає історію цього місця.
• Взуйте щось із доброю підошвою: багато найцікавіших фрагментів укріплень лежать поза асфальтом, на трав’янистих укосах і ґрунтових стежках, що після дощу бувають слизькими.
• Не спускайтеся в незабезпечені ділянки рову й підземель — частина казематів закрита з міркувань безпеки, а нутрощі форту показують лише з провідником під час організованих оглядів.

Питання й відповіді

Чи вхід до парку платний? Ні. Park Cytadela відкритий і безкоштовний цілодобово. Окремі квитки діють лише в Muzeum Uzbrojenia та Muzeum Armii „Poznań”.

Скільки фігур у Nierozpoznanych і хто їхня авторка? Інсталяцію складають 112 безголових чавунних постатей заввишки близько двох метрів. Авторка — Magdalena Abakanowicz, відкриття відбулося у 2002 році, в рік 750-річчя Познані.

Скільки часу треба на огляд? На саму прогулянку до Nierozpoznanych і назад вистачить години. Повний обхід цвинтарів, розарію, збережених фортечних споруд і обох музеїв займає від двох до трьох годин, а з детальним оглядом експозицій — навіть пів дня.

Хто похований на цвинтарях Cytadeli? На Cmentarzu Bohaterów Radzieckich спочивають 5828 солдатів Червоної армії, зокрема 263 офіцери. Cmentarz Wojenny Wspólnoty Brytyjskiej, закладений у липні 1925 року, зберігає прах 169 британців, двох канадців, двох австралійців і одного солдата з Південної Африки. Cmentarz Bohaterów Polskich охоплює, зокрема, 82 могили cytadelowców, які загинули в лютому 1945 року, і квартал тринадцяти жертв Poznańskiego Czerwca 1956.

Що саме залишилося від прусського форту? Читомими лишилися обриси сухого рову завширшки від 6 до 32 метрів, фрагменти мурів завтовшки від 1,3 до 1,8 метра, капоніри, потерни й рештки кавальєра. Проте більшість об’єктів розібрали у 1950–1958 роках, здобуваючи цеглу на відбудову зруйнованих міст.

Чи підходить парк для дітей і людей з візком? Так, хоча рельєф горбистий. Головні алеї тверді й проїзні для візка, майданчики розміщені в кількох точках, а пологі трав’янисті укоси взимку — улюблені санні гірки познанців. Круті скорочення через вали з візком краще оминати.

Як найкраще дістатися з центру? Трамваями 4, 8 або 17 до зупинок з південного боку парку, лініями 12 і 14 з півночі, або автобусами 51, 60, 63, 67, 74, 83 і 90 до вузла біля підніжжя схилу. Від Stary Rynek прогулянка займає близько двадцяти хвилин.

Чи можна з собакою? Так, на повідку. У парку працює й окремий вигул. Виняток становлять цвинтарні квартали, де належить особлива стриманість, та приміщення музеїв.