Паводки, пожежі та епідемії були великою проблемою в старій Познані. Вони виникали в місті з моменту його заснування і завдали великої шкоди як навколишньому середовищу, так і людям. Детальніше про них поговоримо на poznan-name.
Основні причини паводків в Познані
Причини паводків були різними. Ранньою весною танення зимового снігу провокувало підйом води в річках. Дуже небезпечним був лід, який призводив до заторів. Пізня весна і літо були періодами сильних опадів. Бобри, які будували свої греблі, також завдавали чималої шкоди. Не менший негативний внесок у виникнення паводків робили й самі люди, які з моменту заснування міста використовували воду з річки Варти в господарських цілях. Незабаром вони отримали право ловити рибу в річках, будувати різні споруди, такі як водяні млини. Все це призвело до того, що на Варті та її притоках з’явився ряд гребель, гідротехнічних споруд, побудованих поперек каналів для накопичення води. Ці споруди могли значною мірою сприяти виникненню паводків.
Познань розташована на найнижчих терасах широкої долини Варти, що з самого початку піддавало її періодичним паводкам. Річка була зручною територією для поселенців. Вся річ у тому, що тут перетиналися водні й сухопутні шляхи, переправа була відносно легкою. Це завдяки тому, що річка розділялася на кілька рукавів, між якими утворювалися заплавні острови, а на берегах було кілька височин, видимих досі. На жаль, ці фактори також призводили до паводків.
У деяких джерелах середньовічного періоду згадується про періодичні паводки, але складно однозначно визначити, які руйнування вони викликали й що було їх причиною. Набагато більше інформації збереглося про паводки, що відбувалися з початку XVI століття, завдяки міським писарям, які вели записи. Однак основним джерелом інформації про історію паводків у XIX і XX століттях, звичайно ж, була преса.
Вихід Варти з берегів
У 1253 році Варта вийшла з берегів. Зовсім не виключено, що паводки створювали проблеми з доставленням малих познанців на уроки в соборну школу, що призвело до створення в 1302 році муніципальної школи. Про паводки в XV столітті відомо завдяки листу єпископа Анджея з Бніна, в якому він повідомляв, що вихід річки з берегів зруйнував дерев’яні костели, розташовані в передмістях лівобережної Познані, і їх почали відновлювати з цегли.
У 1501 році в Познані стався паводок. З 21 березня по 17 червня річка Варта знову вийшла з берегів, затопивши міські набережні. Людям доводилося пересуватися по місту на човнах. Варто відзначити, що з XVI по XX століття в місті стався 61 паводок.
У 1551 році в березні стався найбільший паводок в історії міста. Блажей Вінклер склав дуже довгий опис. У березні 1551 року рівень води у Варті піднявся так високо, що вода зносила людей і худобу з вулиць. Вона затопила найвищі поверхи деяких будівель і багато будинків, руйнувала на своєму шляху мости, церкви, собори. На площі Старий Ринок люди плавали на човнах, багато хто потонув.
Повені, викликані опадами
У липні 1736 року сильні дощі викликали повінь. Кілька днів нещасне населення було змушене переміщатися вулицями на човнах і плотах, створених з дерева. Вода затопила дороги, знесла мости, зруйнувала будинки. Церкви також дуже сильно постраждали, зокрема парафіяльна, собор, домініканський костел. Руйнування млинів і затоплення ринків посилили загрозу голоду, настільки, що продовольство довелося вивозити з найбільш затоплених районів.
З початком прусського правління кількість повеней не зменшилася, хоча вони стали менш сильними. Познань розвивалася, чисельність населення в ній збільшувалася. Традиційно районами найбільшого ризику були Хвалишеве, Гробла, Срудка, Старий Ринок. У 1814 році, після майже 30 років спокою, річка Варта знову нагадала про себе, затопивши кілька районів. У 1888-1889-х роках дві великі повені сталися в місті. В результаті 2122 людини в Познані залишилися без даху над головою. Повінь мала широкі наслідки для Німеччини. Імператриця Вікторія, дружина імператора Фрідріха III, прибула до Познані зі своїм сином Вільгельмом II. Вони підтримали постраждалих від повені й виділили їм певну суму грошей. Після цих повеней влада вирішила відновити систему захисту. Були підняті насипи, а річку Богданку каналізували.
Захист від паводків та повеней
Протягом століть місто і його жителі намагалися захиститися від паводків та повеней. Будинки будували не з цегли, а з фахверка. Вода, що просочувалася в підвали й залишалася там місяцями, руйнувала фундаменти навіть цегляних будинків, стіни теж тріскалися. Найпростішим способом захисту від паводків та повеней було спорудження дамб, але вони не завжди витримували натиск води. Навіть у фортеці П’ястів на острові Тумський оборонні вали зміцнювали за допомогою тину з березових і дубових гілок. У другій половині XIX століття почалися роботи з регулювання річки Варти та її приток. Це знизило ризик повеней, хоча і не повністю виключило їх.
У сучасній Познані надійним захистом від повеней та паводків служать: дамби, водосховища, регулювання річища річки Варта. Крім того, місто контролює рівень води в річці й вживає заходів у разі загрози повені чи паводків.
